Внутрішні кам’яні сходи розміщено попарно біля південних, північних і східних воріт. Стіни, які мають завтовшки близько 2 метрів та склепіння складено з світло-жовтої київської цегли (тому сучасники називали Арсенал «порцеляновим»). На подвір’ї були пандуси для вкочування гармат на другий поверх (не збереглися). Довгасті фасади чітко поділяються на два яруси. Нижній, з рівномірно розставленими арковими прорізами, оброблено великим дощаним рустом.
Майстерні були започатковані в Києві волонтерами руху «Молодь за мир» у березні 2019, а в грудні 2019 — підписаний Меморандум про співпрацю з Мистецьким арсеналом. У його рамках Мистецький арсенал надає публічний простір для проведення мистецьких занять, а також залучає учасників майстерень до відвідування освітніх подій. «Амічі» об’єднують дорослих людей з інвалідністю, які живуть у державних геріатричних пансіонатах, та помічників-волонтерів. Зустрічі відбуваються по суботах раз на два тижні. Вони є відкритим майданчиком для неформального спілкування молодих людей, а також спільної практики мистецтва. Попри те, що майже всі учасники не є професіональними художниками, мистецтво та різні його прояви стають способом виражати думки та реагувати на навколишній світ. Майстерні «Амічі» керуються принципами поваги й толерантності, цінують гідність та намагаються більше включати людей з інвалідністю в соціальну взаємодію.
Рівні площини другого поверху з прямокутними, обрамленими простою лиштвою вікнами, завершуються спрощеними доричними фризом і карнизом. Головними архітектурними акцентами фасадів є портали воріт. Портал головного входу оздоблено пілястрами доричного ордера. Ворота бічних фасадів утоплено в нішах, оформлених колонами тосканського ордера. Стара Печерська фортеця http://www.footwear.ua/forum/index.php?act=morelist&id_parent=73670&id_group=5&offset_detail=0 повністю втратила свою оборонну роль і перетворилась на виробничо-складський комплекс. Упродовж наступних років більшість в’їзних брам цитаделі було розібрано, а у валах зроблено прорізи для прокладання вулиць, проходів і навіть залізничної колії. Коли на території заводу «Арсенал» вирішили зробити культурний центр, там стали проводити археологічні розкопки.
Де я можу обміняти гроші на гривні чи іншу валюту
Після завершення будівництва 25 травня 1803 Арсенал передано під командування генерал-майора артилерії Полєтаєва. У плані прямокутний (168×135 м) із заокругленим наріжжям, має внутрішнє подвір’я з чотирма ворітьми, розташованими по осі фасадів. Планування зального типу, з розміщеними у два ряди опорними стовпами, що несуть на першому поверсі склепінчасті перекриття (прогін 8,75 м) і на другому кроквяні ферми з підвісними стелями. Під західною частиною споруди міститься підвал.
Национальный культурно-художественный и музейный комплекс «Мистецький Арсенал»
Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» був відкритий у 2007 році в приміщенні арсеналу Печерської фортеці, першій класицистичній споруді Києва. Тут немає постійної виставки, але регулярно організовуються експозиції присвячені переважно сучасному мистецтву. З 2003 став культурно-мистецькою установою.
Так було знайдено поховання черниць, у тому числі матері Івана Мазепи. Загалом під Арсеналом знайшли більше 260 поховань. Понад 30 сучасних митців та мистецьких груп із 15 країн мовою мистецтва говоритимуть про події революцій та аналізуватимуть їх як суспільне явище. Виставка продемонструє, що прагнення свободи, гідного рівня життя, поваги до громадян є універсальними принципами, які поділяють всі люди. Особистий, критичний і ретроспективний погляд фокусується на особливій історичній події – Революції Гідності в Україні. Загальна площа Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» – 9,8 га.
Запрошення на заходи замовляйте на офіційних веб-сайтах організаторів.
Відпочинок у іншому місті
Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» розташований на Печерську. Це одна з трьох історичних частин Києва, що упродовж століть пов’язана зі Свято-Успенським Києво-Печерським монастирем, що був заснований у1051. Крайньої, із 1540-х в структурі обителі існувала жіноча чернеча громада. «Візерунок цнот» − панегірик архімандриту Печерської лаври Єлисею Плетенецькому , містить найранішу згадку про Вознесенський Печерський дівочий монастир.